Білий чай – Палацові брови (Гун Мей)

Неможливо одразу не побачити, не побоюсь цього слова - монструозність об’єму чаю. Він не йде у зрівняння ні з чим з того, що я пив до цього. Також неможливо не відмітити скрутку самого сухого листа - а точніше її практично повну відсутність. Це буквально «гербарій в гайвані», оскільки листки плоскі, цілі і засушені, практично ніяк не змінені по формі, що і дає таку об’ємність.

Об’єм настільки великий, що 4 грами цього чаю не вміщаються в 100-мілітрову гайвань, через що прийшлось порушити крихку цілісність листа, злегка спресувавши чай в гайвань. Виглядає дуже незвично і цікаво.

Аромат сухого листа не сильно виражений, але все одно можу виділити: достатньо яскраво виражену медовість, сосновість, кислинку, ледь непомітну пильність та важкість, але натомість відчувається свіжість, як би це протирічливо не було на фоні пильності і важкості, тим не менше - цьому чаю вдається поєднати такі протилежні речі в своїй ароматиці.

Аромат розігрітого листа пахне достатньо односторонньо - медовими нотами практично виключно. Ароматику розпареного листа не можу охарактеризувати як приємну, оскільки відчувається яскравий запах чогось прілого, можливо навіть перегниваючого, наприклад опалої листви.

Колір настою яскраво-золотий, неймовірно красиво, причому навіть з промиваючого проливу - кришталево чистий, без мутнуватості.

Щодо смаку: якщо коротко, я вражений. Чай неймовірно питкий, легкий, освіжаючий. Смаковий профіль водночас складний і не сильно яскраво виражений, через що з’являються проблеми з описом смаку. Сам по собі чай дуже легкий за будь-якого часу настоювання, в ньому можу виділити зовсім віддалено дерев’янисті ноти і сухостій. Інші смакові моменти чітко окреслити не можу. Можливо, звучить не дуже, але смакує набагато краще.

Найголовніше те - що чай не має ніякої важкості, пильності, тягучості, які були у мене постійними супутниками чаювання більшістю білими чаями. Підозрюю, що причиною цих проблем був вік чаю. Тим не менше, цей чай вражає своєю легкістю і свіжістю.

Як би не було дивно, п’ючи даний чай в 35-градусну спеку, він допоміг освіжитися, принаймні за відчуттями так точно. Прийшов до висновку - що свіжий врожай для тих чаїв, де важлива свіжість - це застава прекрасних емоцій впродовж чаювання. Свіжий чай - це інший рівень гастрономічних вражень.

Отже, чай прекрасний, в таку спеку – те, що доктор прописав. Єдина проблема - чай не витримує багато проток. Але все одно це 10/10.

Також заварював даний чай методом Cold Brew, поклавши 4 грами чаю на літр води і залишивши в холодильнику на 24 години. Вийшло прекрасно. Настій вийшов достатньо насиченого бурштинового кольору. Смак прекрасний, але розкрився вже по-іншому: чай вийшов більш делікатний, в смаку превалюють ягідні ноти, свіжа трав’янистість, яка походить на ту, яка часто відчувається при питті тегуаньіню. Дерев’янистість зникла повністю.

Смаковий профіль легкий, питкий, яскравий, без жодного натяку на важкість. Ідеально. Чай однозначно підходить як для заварювання проливами, так і для Cold Brew. 10/10