Форма точі виникла не випадково. Її чашоподібний силует з легким заглибленням нагадує лотос — священну квітку в буддійській та даоській традиціях. Вона символізує чистоту, пробудження та гармонію, які народжуються зсередини. У часи імперій такі чаї пресували саме в точі — як ритуальні підношення імператорам і храмам, бо ця форма вважалася втіленням медитативного спокою та внутрішньої повноти.
У китайській міфології Палац Дракона (龍宮, Лунгун) — це міфічне підводне царство, де живе Дракон — володар стихій, охоронець перлин мудрості та символ імператорської влади. За переказами, саме там знаходяться скарби Неба, серед яких — лотоси, що розквітають не у воді, а в часі. Їх не можна побачити, лише відчути — кожен лотос уособлює певний стан душі, шлях, що веде до себе.

Чотирнадцять лотосів у назві — це не просто кількість чаїв. Це чотирнадцять станів душі, які можна прожити через чай: спокій, прийняття, вдячність, пам’ять, прозорість, м’якість, плинність, мовчання, відкритість, тепло, ясність, чутливість, заземлення, пробудження. Кожна точа — це крок углиб, пелюстка, що відкривається одна за одною. У даоській традиції цикл чисел часто має філософське значення: 14 — це завершене коло з місцем для нового початку, символ гармонії між земним і небесним.
Цей набір — ніби спогад про стародавні сади Піднебесної, де чай був не лише напоєм, а станом, обрядом, шляхом у тишу. Форма точі, аромат шу пуеру, лотос у кожній чаші — усе це запрошує не просто пити чай, а жити через нього. Це подорож не за межі себе, а навпаки — всередину, до свого Палацу Дракона, де розквітає лотос душі.