Ісинські чайники - унікальний посуд
Оригінальний ісінський заварник - мрія багатьох поціновувачів чаю. Якісний, гарний і з авторською печаткою. Чим він кращий за звичайний, наприклад, скляний заварник? Чому цей посуд у тренді і в чому взагалі причина його багатовікової популярності? Давайте дізнаємось правду!
Глина з Ісіна
Ісінською називають глину з одного регіону — повіту Ісін. Вона насичена мінералами, містить слюду, кварц, каолін, оксид заліза. Будь-який інший матеріал, навіть схожий зовні, вже не те. Вона буває різного кольору.
Види ісінської глини:
- Пурпурна – Цзи Ша
- Чорна, жовта, зелена, кавова – Дуань Ні, Лу Ні
- Червона – Чжу Ні
Червона вважається найдорожчою, її мало. Якщо ви вирішили купити ісінський чайник, зверніть увагу на відтінок. Це натуральний колір глини, ніякі барвники не використовуються.
Звичайна глина, як відомо, дуже м’яка. Ісінська зовсім інша за консистенцією, тверда і важко піддається обробці. Її щільність залежить від глибини залягання. З глини з верхніх шарів виготовляють недорогі вироби. Чим глибше, тим краще якість. Від цього також залежить ціна.
Майстри вміло змішують різні сорти глини, використовують перепади температур при випалюванні і створюють посуд дивовижних відтінків і текстур. Поверхня не обов’язково має бути гладкою. Є дорогі екземпляри з шорсткістю, зернистістю, імітацією цитрусової шкірки, горбиками та впадинами.
Як народжується ісінський чайник
Перші зразки такого посуду з’явилися ще в Х столітті, за часів династії Сун. До ХХ століття майстерність їх виготовлення досягла свого піку. Відтоді запаси глини з верхніх шарів значно зменшились. Тепер доводиться добувати її з глибоких шарів, глибше двохсот метрів.
Добуту глину залишають під відкритим небом. Вона насичується повітрям, стає щільнішою, буквально кам’яніє під сонцем, дощами і вітрами. Потім її подрібнюють до порошкоподібного стану, просівають і промивають. Отриману пасту відбивають, щоб позбутися вологи, формують у плити і залишають у ємностях ще на кілька днів, поки поверхня не стане липкою.
Після цього матеріал знову відбивають. Залишають товщину, приблизно рівну стінкам майбутнього виробу.
Ісінську глину, на відміну від нашої, на гончарному крузі не обробляють. Майстер вирізає окремі деталі, які акуратно з’єднуються і скріплюються. Виріб сохне кілька тижнів, а потім випалюється при температурі понад 1000 градусів. Звичайна глина просто розплавилася б, але цей склад стає міцним і красивим.
Типовий посуд і витвір мистецтва
Ціна ісінського чайника залежить не тільки від якості глини. Важливо й те, як він зроблений.
Для недорогого типового посуду використовують метод лиття. Спеціальні форми наповнюють матеріалом і через певний час отримують готовий виріб. Щодня виготовляють кілька сотень таких «близнюків». Недолік полягає в тому, що посуд втрачає пористу структуру, через що не так ефективно зберігає температуру води. Проте, це все ще ісінська глина, яка набагато краща за скло чи кераміку.
Напівручне і ручне виробництво цінується більше. У першому випадку деталі формуються машинним способом, майстер з’єднує їх і доводить до досконалості.
При ручній збірці майстер багаторазово відбиває глину дерев'яним інструментом. Так досягається «подвійна пористість». Повітря може циркулювати через стінки посуду як з нього, так і всередину. Із тонких пластин вирізають деталі. Їх з’єднують, рівняють, полірують.
Навчитися робити чайники вручну дуже складно. Кажуть, що майбутній майстер повинен щоденно відточувати свою майстерність протягом трьох років, і обов’язково під наглядом досвідченого вчителя. Не кажучи вже про чайники, які виглядають як справжні витвори мистецтва. На створення такого посуду інколи йдуть роки.
Чому ісінська глина краща за інші матеріали
Посуд з Ісіна дійсно сьогодні в тренді. Але річ не лише у моді — це справді унікальний матеріал.
Після випалу за найвищих температур чайник стає міцним, хоча зовні виглядає тендітним та вишуканим.
Крізь тисячі мікроскопічних пор чай «дихає».
Крізь пори ефірні олії чайного настою раз по разу вбираються в стінки. Тому в ісінському чайнику будь-який чай стає ще смачнішим, яскравішим і виразнішим.
Чайник нагрівається дуже швидко, але довго зберігає тепло. Це важливо, оскільки перепади температури при охолодженні псують смак чаю.
Ручка ісінського чайника ніколи не обпікає руки. Вона просто не нагрівається.
Ціна посуду з ісінської глини
Справжній заварник з ісінської глини не може коштувати дешево. Ціна залежить від якості глини, складності моделі та авторства.
Є один невеликий нюанс, який дозволяє купити ісінський чайник недорого — можна обрати виріб від майстра з невисокою кваліфікацією. Так, це буде не арт-об’єкт із каталогів і не предмет колекціонування, але він заварить для вас смачний чай і порадує всіма властивостями справжньої ісінської глини.
Що стосується кваліфікації, у Китаї до цього підходять дуже серйозно. Існують різні ступені визнання майстерності, наприклад: майстер, старший майстер, особистість прикладного мистецтва, а також асистент майстра і навіть великий майстер. Кваліфікація залежить від стажу та інших заслуг. Потрібно займати призові місця на виставках, створювати лише унікальні роботи без плагіату, публікувати статті, відкривати щось нове у цій сфері і складати іспити. Кожна кваліфікація має свій ціновий поріг, нижче якого ціна не падає. Ось чому чайник з ісінської глини менш відомого майстра можна купити дешевше — частково ви платите за статус автора.
Ручне виготовлення трапляється рідко, це переважно іменні вироби. Якщо ваш ісінський чайник виконує своє призначення — правильно заварює чай, робить його смачним, а сам процес зручним, то він хороший. Незалежно від того, чиї руки його створювали, знаного майстра чи талановитого молодого фахівця.